Перейти до вмісту
  • 095-332-97-50
  • tzk.org.ua@ukr.net
  • facebook
  • youtube

  • Головна
  • Про товариство
    • Структура товариства
    • Статут
    • Символіка
    • Звіти
    • Плани
  • Новини та публікації
    • Новини
    • Статті
    • Фотогалерея
    • ЗМІ про нас
  • Спіробітництво
    • Міжнародна діяльніть
    • Осередки та партнери

Встановлення пам’ятника Августину Волошину переноситься через протиепідемічні заходи!

11.03.202011.03.2020 admin

Вывод на главную, Новини

Навігація записів

Запрошуємо на встановлення пам’ятника Августину Волошину!
Замки України, які має побачити кожен

Реклама

Реклама

Вступ до товариства

Вступ до товариства

Календар подій

< Квітень
< 2018 >
Травень
Червень >
Нд
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Квітень
Квітень
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21

  • Толока на Закарпатті на території Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогово).

    2018.05.21

    https://tzk.websprime.com/event/toloka-na-zakarpatti-na-teritoriyi-natsionalnogo-muzeyu-narodnoyi-arhitekturi-ta-pobutu-ukrayini-pirogovo/

    Толока є давнім українським звичаєм. Її організовували на селі для виконання термінових робіт, що вимагали значної кількості осіб: збирання врожаю, вирубування лісу, спорудження будинків, спільний випас худоби тощо. Іноді толоку використовували для проведення громадських робіт (будування церков, шкіл, читалень, доріг тощо).
    У толоці односельчани брали участь, тобто працювали толокою (спільно, разом), добровільно й задарма, не потребуючи плати за свою працю. Зазвичай особа, на користь якої працювали, частувала робітників. Також звичною справою було звершення толоки народним гулянням — танцями і співами.
    За панщини толока застосовувалася як додаткова робоча повинність кріпаків.
    Толоку як кріпацьку повинність ліквідовано в Російській імперії в 1847 —1848 роках. Як інститут звичаєвого права і добровільної взаємодопомоги толока в Україні продовжувала і навіть продовжує існувати дотепер.
    Українське слово толока, як і білоруське талака та польське тлока, деякі лінгвісти вважають запозиченнями з балтійських мов (імовірно з литовської).
    Також толокою українці називали громадське пасовище.
    У сучасній культурі слово толока вживається на позначення якихось громадських чи масових проектів.
    На Закарпатті толокою називають землі, які нікому не належали, або були спільними тобто всього села.
    Звичай толоки є спільним для слов’ян – в білорусів і поляків він називається так само – відповідно тало́ка і tłoka (таку ж назву мав білоруський язичницький дух жнив і родючості); у північних росіян –по́мочь.
    Подібні до толоки звичаї спільної праці існували й існують у багатьох народів світу.
    Зокрема у 18–19 століттях у Північній Америці були поширеними толоки для побудови стодол, стаєнь, корівників, амбарів та ін. під назвою «barn raising» (дослівно «зведення сараю»).
    Толока також є частиною традиції Фінляндії. Саме фінське слово на позначення толоки — «talkoot» — прийшло у фінську мову з російської. Фіни використовують толоки переважно для справ будівництва.

22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Червень
Червень

Державні органи

Закарпатська обласна державна адміністрація

Latest Video

https://tzk.websprime.com/wp-content/uploads/2017/10/Berry-11736.mp4

Recent Posts

  • Термальні джерела в Карпатах
  • Що треба знати про Дике озеро (Озірце)?
  • Що треба знати про Солотвино?
  • Місця у Карпатах, які варто побачити на власні очі

Search

WebsPrime
Сайт працює на WordPress | Education Hub WEN Themes