Перейти до вмісту
  • 095-332-97-50
  • tzk.org.ua@ukr.net
  • facebook
  • youtube

  • Головна
  • Про товариство
    • Структура товариства
    • Статут
    • Символіка
    • Звіти
    • Плани
  • Новини та публікації
    • Новини
    • Статті
    • Фотогалерея
    • ЗМІ про нас
  • Спіробітництво
    • Міжнародна діяльніть
    • Осередки та партнери

Фотогалерея

[Показати як слайдшоу]
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13

Реклама

Реклама

Вступ до товариства

Вступ до товариства

Календар подій

< Квітень
< 2018 >
Травень
Червень >
Нд
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Квітень
Квітень
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21

  • Толока на Закарпатті на території Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогово).

    2018.05.21

    https://tzk.websprime.com/event/toloka-na-zakarpatti-na-teritoriyi-natsionalnogo-muzeyu-narodnoyi-arhitekturi-ta-pobutu-ukrayini-pirogovo/

    Толока є давнім українським звичаєм. Її організовували на селі для виконання термінових робіт, що вимагали значної кількості осіб: збирання врожаю, вирубування лісу, спорудження будинків, спільний випас худоби тощо. Іноді толоку використовували для проведення громадських робіт (будування церков, шкіл, читалень, доріг тощо).
    У толоці односельчани брали участь, тобто працювали толокою (спільно, разом), добровільно й задарма, не потребуючи плати за свою працю. Зазвичай особа, на користь якої працювали, частувала робітників. Також звичною справою було звершення толоки народним гулянням — танцями і співами.
    За панщини толока застосовувалася як додаткова робоча повинність кріпаків.
    Толоку як кріпацьку повинність ліквідовано в Російській імперії в 1847 —1848 роках. Як інститут звичаєвого права і добровільної взаємодопомоги толока в Україні продовжувала і навіть продовжує існувати дотепер.
    Українське слово толока, як і білоруське талака та польське тлока, деякі лінгвісти вважають запозиченнями з балтійських мов (імовірно з литовської).
    Також толокою українці називали громадське пасовище.
    У сучасній культурі слово толока вживається на позначення якихось громадських чи масових проектів.
    На Закарпатті толокою називають землі, які нікому не належали, або були спільними тобто всього села.
    Звичай толоки є спільним для слов’ян – в білорусів і поляків він називається так само – відповідно тало́ка і tłoka (таку ж назву мав білоруський язичницький дух жнив і родючості); у північних росіян –по́мочь.
    Подібні до толоки звичаї спільної праці існували й існують у багатьох народів світу.
    Зокрема у 18–19 століттях у Північній Америці були поширеними толоки для побудови стодол, стаєнь, корівників, амбарів та ін. під назвою «barn raising» (дослівно «зведення сараю»).
    Толока також є частиною традиції Фінляндії. Саме фінське слово на позначення толоки — «talkoot» — прийшло у фінську мову з російської. Фіни використовують толоки переважно для справ будівництва.

22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Червень
Червень

Державні органи

Закарпатська обласна державна адміністрація

Latest Video

https://tzk.websprime.com/wp-content/uploads/2017/10/Berry-11736.mp4

Recent Posts

  • Термальні джерела в Карпатах
  • Що треба знати про Дике озеро (Озірце)?
  • Що треба знати про Солотвино?
  • Місця у Карпатах, які варто побачити на власні очі

Search

WebsPrime
Сайт працює на WordPress | Education Hub WEN Themes